27/04/21
Українська мова
Українська мова
Сполучник. Підрядні і сурядні сполучники.
Українська література
Тема. Олександр Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили"
Українська література
Тема: Олена
Теліга «Сучасникам». Моральний заповіт
нащадкам .
Мета: формувати ключові компетентності:
·
уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної
діяльності;
·
загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої
культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту;
·
здоров’язбережувальну – викликати бажання бути сміливими,
фізично і духовно сильними;
·
соціальну – спонукати учнів до самостійного пошуку
розв’язку навчальних завдань та формувати вміння знаходити раціональний варіант
з’ясування окресленої проблеми;
·
інформаційну – формувати бажання збагачувати свої знання;
·
комунікативну – удосконалювати вміння дітей, формулювати
цілі власної діяльності та робити висновки.
Формувати систему предметних компетентностей
і компетенцій шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих
завдань відповідно до змістових ліній:
·
емоційно-ціннісну – виразно читати текст, осмислювати
творчо художній твір, визначати головну думку прочитаного, висловлювати власне
ставлення до відображених у художньому творі подій, образів, тем, ідей;
·
літературознавчу – виховувати прагнення до знань,
розширення світогляду, розвивати мислення, вміння працювати з текстом,
аргументувати власну думку;
·
загальнокультурну – висловлювати власне розуміння почуття
патріотизму, національної свідомості, виховувати відповідальність за долю
рідного краю, готовність працювати і жити для блага України
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Форма уроку: урок-усний журнал
Міжпредметні зв’язки: українська
література, історія України
Дизайн
уроку: портрет О. Теліги, бібліотечка
творів, презентація «Струни
життя і творчості
О. Теліги», опорні таблиці, дидактичний
матеріал
Перебіг уроку
Рідне слово і
рідні пісні,
Рідна
мова і рідна держава,
Україно, явися ві сні,
Україно, явися в уяві!
І. Організаційний момент
1. Створення позитивного емоційного
настрою учнів
* «Моделюємо настрій
разом!»
* Ви – співпраця, ви –
єднання, ви – це безліч «Я»!
* Ви – веселі, ви – щасливі! Ви – одна сім’я!
2. Аутотренінг.
Учитель. Тож сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь,
заплющіть очі та промовте :
·
Я – розумний …
·
Я – щасливий…
·
Я – впевнений у собі, бо я живу заради добра
на Землі…»
Розплющте очі й подаруйте один одному
посмішку! Сподіваюсь, ваш
позитивний настрій сприятиме успішній
роботі.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Гра «Так чи ні».
·
Автобіографічний твір – це літературний твір,
головним героєм є сам автор. +
·
Алегорія – це вірш, у якому перші літери
рядків утворюють слово або речення. Поширений в сучасній літературі. – (Акровірш)
·
Афоризм – короткий влучний оригінальний вислів; узагальнена, глибока
думка, виражена в лаконічній формі. +
·
Бібліографія – наукова галузь, що займається
виявленням, обліком і систематизацією друкованих літературних творів. +
·
Білий вірш – це неримований
вірш із чіткою внутрішньою метричною структурою. +
·
Віршований розмір – розмірений, ритмічно
організований, часто поділений на строфи.
– ( Віршована мова)
·
Метафора
– означення, що виражає образність і емоцію, підкреслює ознаку предмета
чи враження від нього. – ( Епітет)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Цілевизначення та планування роботи на уроці
1.
Повідомлення теми уроку та її аналіз.
2.
Вибір цілей із запропонованих учителем.
3.
Колективне планування роботи на уроці.
Учитель. Ми поміркуємо над такими
запитаннями:
1) Як ви розумієте
прислів’я «Кожному мила своя сторона»?
2) За що ми любимо рідний
край?
V.
Опрацювання навчального матеріалу
4. Консультація з теорії літератури
Емігранти – це люди, які з різних причин покинули
рідний край і переїхали в іншу країну для постійного чи тривалого проживання.
Еміграційна
література
Еміграційною літературою дослідники
називають тільки ту, яка з’явилася після Другої світової війни, зокрема
1945-1950 рр., коли значна кількість українських письменників остаточно порвала
зі своїм рідним середовищем і опинилася в оточенні чужорідних культур. На
початку 20-х років поети-емігранти, чия творчість почалася в Празі чи
Подєбрадах, презентували «Празьку школу».
«Празька школа» – це не тільки літературне
явище, але й чинник пробудження національної свідомості, боротьби за
встановлення України.
Етапи існування
«Празької школи»
|
Перший етап |
Другий етап |
Третій етап |
|
1922 – 1928
рр. |
1929 –
середина 40-х рр. |
З кінця 40-х
рр. |
|
Формування
творчого «ядра школи». |
Творче
зростання «Празької школи». Вихід
у менші літературні угрупування («Танк», «Варяг»).
Знищення
поетів-пражан під час Другої світової війни.
|
Вихід
у повоєнний світ тих членів угрупування, які залишилися живими.
Оцінка
поетами нових ідеологічних та естетичних реалій.
Відмежування
від ідеалів пражан.
|
2. Огляд життєвого і творчого шляху Олени
Теліги
Усний журнал «Моральний
заповіт нащадкам»
Сторінка 1. Дитинство
і навчання.
Сторінка 2. Життєві
випробування.
Сторінка 3. Туга за рідною землею.
Сторінка 4. Літературна спадщина.
3.
Презентація «Струни життя і творчості О. Теліги»
4. Вправа «Асоціативний кущ»
Олена Теліга – це…..
5.
Проведення хвилинки відпочинку
Треба,
діти, нам хвилинку приділити відпочинку:
Помахайте головою, мов не згодні ви зі
мною.
Вправо, вліво поверніться, до сусіда
посміхніться.
Від роботи відпочили? Знов приймаємось
за діло!
6. Виразне читання поезії «Сучасникам» (с.250)
7. Робота над змістом твору
7.1 Проведення полілогу:
– Без чого в світі немає щастя?
– Що понад усе потрібно любити в житті?
7.2 Робота
в парах. Художній аналіз поезії
Завдання: складіть художній паспорт поезії:
·
автор твору;
·
історія та рік написання;
·
вид
поезії;
·
тема твору;
·
головна думка;
·
художні образи;
·
художні засоби.
7.3 Творча
лабораторія. Уявіть, що ви журналіст, вам потрібно написати відгук про
поезію Олени Теліги «Сучасникам».
На що ви зосередите головну увагу
читача?
7.4. Дослідження-спостереження над поетичною мовою вірша.
Робота у
групах
Завдання: випишіть художні засоби
·
Група
1 – епітети
·
Група
2 – метафори
7.5. Панорама учнівських ідей. З якою метою автор використовує
ці художні засоби?
VІ.
Осмислення вивченого матеріалу
1. Вправа «Сенкан» .
Місце і роль творчості
письменниці-емігрантки в контексті
літератури свого часу
|
1-й рядок |
Одне слово (іменник), яке позначає
тему |
|
2-й рядок |
Два прикметники, які описують тему |
|
3-й рядок |
Три дієслова |
|
4-й рядок |
Фраза (чотири слова), що виявляє
ставлення автора до теми |
|
5-й рядок |
Одне слово (іменник) – асоціація до
теми |
2. Рубрика «Коротко про головне»
- Висловіть свої враження про творчість О.
Теліги.
-
Поміркуйте, чому О. Теліга взяла в лапки першу строфу вірша «Сучасникам». Як із
цим пов’язана назва поезії?
VІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап
1. Метод « Мікрофон»
На уроці я відкрив (
ла ) …
Сьогодні я задумався (лася) …
Я зрозумів (ла) …
2. Оцінювання словесником роботи
учнів.
VІІІ Домашнє завдання: с.250, написати міні-твір на тему «Ідея
патріотизму в творах О. Теліга
15//04/2021
Українська мова
Синонімічні й антонімічні прийменники.
13.04.2021. Українська література
Олег Ольжич. "Захочеш - і будеш".
13.04.2021. Українська мова
Види прийменників за будовою. Непохідні і похідні прийменники.
08.04. 2021. Українська мова
Тема: Прийменник як службова
частина мови. Прийменник як засіб
зв’язку слів у
словосполученні.
Я така частина мови,
Що належить до службових.
Поруч я з іменником.
Звуть мене … /прийменником/
-
/таблиця/
ІV. Сприйняття й
засвоєння нового матеріалу.
1. Мовне
дослідження.
Прочитайте речення, скажіть, чого йому бракує? Відновіть речення, визначте
функцію слів, які ви вставили.
Весна зіткала вчора
гобелен ___ лузі __ трав, __ квітів, __ верболозів.
- Як називаються слова, що ви їх вставили? Яку функцію вони виконують?
Запишіть відновлене речення.
2. Пояснення вчителя.
Прийменник
– незмінна службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного
слова від іншого у словосполученні. Найчастіше прийменники вживаються разом із
іменниками, можуть також вживатися із займенниками та числівниками.
Прийменники самі членами речення не виступають, а підкреслюються разом із
тим членом, з яким пов'язаний за змістом.
-
Давайте підкреслимо
члени речення у записаному реченні.
Весна
зіткала вчора гобелен у лузі з
трав, із квітів, з верболозів.
-
На що вказують
прийменники з іменниками?
3. Робота з
підручником
Ознайомтеся із теоретичним матеріалом на стор. 154-155 і скажіть, на які ще
значення можуть вказувати прийменники, вжиті разом з іменниками, займенниками,
числівниками?
4. Синтаксичне
конструювання.
· Погодився з радістю /спосіб дії, О.в./;
·
Боровся за правду
/мета, Зн.в./;
·
Келихи з кришталю
/ознака, Р.в./;
·
Підійшли до річки
/місце, М.в./.
|
ЗА ПОХОДЖЕННЯМ ТА
УТВОРЕННЯМ |
||
|
НЕПОХІДНІ: |
ПОХІДНІ: |
|
|
Не утворені від якихось
частин мови (їх часто
плутають із префіксами). |
Утворені від інших частин мови |
Утворені сполученням
непохідних прийменників |
|
в, від, над, до, на, без, крім, при,за |
Навколо, вздовж, край, осторонь,
заради |
по+за (поза), за+для (задля)
по+під (попід), з+по+серед (з-посеред) |
|
|
|
|
6. Розподільний
диктант.
Записати сполучення
слів з прийменниками
у два стовпчики:
у перший – із похідними прийменниками, у другий – із непохідними.
Наді мною, коло
лісу, з-поміж людей, з гори, протягом року, понад лісами, згідно з наказом, о
сьомій годині, незалежно від погоди, край дороги, біля столу, на дошці, під
землею, без нас.
Визначити, від яких
частин мови утворилися похідні прийменники.
7. Робота над культурою мовлення. Рубрика «Говоримо правильно».
|
Не
правильно |
Правильно |
|
Знати по газетах По цілих днях Добрий по натурі По напрямку до лісу |
Знати з газет Цілими днями Добрий за вдачею, доброї вдачі У напрямі до лісу |
8. Гра «Редактор». Відредагуйте словосполучення і речення.
Ходити по хатам; зошит по українській мові, знання
по фізиці; діяти по правилах. Моя сестра по фаху лікар. Я ходив в магазин.
Учень пропустив три дні по хворобі. Ми говорили за нашого улюбленого
футболіста.
1. Творче
завдання.
- Я пропоную вам переглянути презентацію «Весна
малює квіти» і скласти речення про весняні квіти та їх охорону, використовуючи
прийменники.
(Музичний супровід А.Вівальді.)
/Учні зачитують
речення, вказують, які прийменники використали./
4. Тестові завдання з самоперевіркою.
1. Прийменник вжито в реченні:
а) Між
листом зашелестів густий, рівний дощ.
б) Що
багатша думка, то багатша мова.
в)
Червоний місяць аж горить…
2. Прийменник з відмінковими формами
іменника виражає умовні відношення у реченні:
а)
Перед вікном шумлять, шумлять тополі.
б) При
щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний.
в) У
степу запахло розворушеною землею.
3. Установіть відповідність між відмінком і словосполученням, у якому
прийменник з іменником ужито в такому відмінку:
а)
кошик з грибами; 1.
знахідний відмінок;
б)
рости під березою; 2. орудний відмінок;
в)
мокрий від роси; 3.
родовий відмінок.
г)
під'їхати під хату.
4. Згрупуйте прийменники в синонімічні ряди:
а)
крім, окрім; 1.навколо;
б) для,
задля; 2.
опріч;
в)
кругом, навкруг. 3.
заради.
VІ. Підсумок уроку. Виставлення оцінок.
- Яку частину мови називаємо прийменником?
- З якими частинами мови вживаються прийменники?
Рефлексія.
- Кожен учень на уроці досяг певного результату. Я
пропоную вам заповнити таблицю результативності уроку.
|
Знаю! |
Умію! |
Необхідно попрацювати над… |
|
|
|
|
VІІ. Домашнє завдання.
Вивчити теоретичний матеріал; скласти і записати план роботи на вихідний день або свій
режим на кожен день, використовуючи
прийменники різних груп за походженням та будовою.
30.03.21 Українська література
Тема уроку: Марина Павленко «Русалонька із 7-в, або прокляття
роду кулаківських».
Складання анкети головного героя.
Епіграф : «Життя окремої людини має сенс лише тоді, коли вона допомагає
зробити життя інших людей красивіше і шляхетніше.»
Ейнштейн
А.
Хід уроку
1.Бесіда за змістом прочитаного
-Хто є головною героїнею твору?
-Чому Сніжана довго перебирала женихами?
-Чому Сашко змушений працювати?
-Як хлопець ставиться до Софійки?
-Де Софійка взяла коралі?
-Як Софійка з’ясувала, що шафа — чарівна?
-У кого була закохана дівчинка? Чи відповідав хлопець їй взаємністю?
-Розкажіть, як живе родина Вадима.
-Чому Вадим уважає
свою родину проклятою?
ІІІ. Домашнє завдання (на вибір).
1 Дібрати, вислови видатних людей про сенс
людського життя.
2.Написати твір-роздум «Сенс мого життя»
Українська мова.
Тема: Розвиток зв’язного мовлення.
Портретний нарис
у публіцистичному
стилі
Мета: ознайомити учнів із жанром
публіцистичного стилю, зокрема з портретним нарисом; подати відомості про
основні ознаки цього жанру та його характерні риси; навчити складати портретні
нариси в публіцистичному стилі; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння,
збагачувати словниковий запас школярів; виховувати почуття гордості за видатних
людей.
Тип уроку: розвитку комунікативних
умінь
Обладнання: підручник, текст, таблиця
“Портретний нарис у публіцистичному стилі ”, тека з матеріалами для розвитку
зв’язного мовлення.
Хід уроку
І. Організаційний момент
1. Привітання
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
1. Сьогоднішній
наш урок урок розвитку зв’язного
мовлення. І хочеться мені його розпочати із поезії В. Симоненка « Перехожий »
Як він ішов!
Струменіла дорога,
Далеч у жадібні очі текла.
Не просто ступали —
Співали ноги,
І тиша музику берегла.
Як він ішов!
Зачарований світом,
Натхненно і мудро творив ходу —
Так нові планети грядуть на орбіти
З шаленою радістю на виду!
З шаленим щастям і сміхом гарячим,
З гімном вулканним без музики й слів!
Як він ішов!
І ніхто не бачив,
І ніхто від краси не зомлів.
В землю полускану втюпився кожен,
Очі в пилюці бездумно волік…
Раптом —
Шепіт поміж перехожих:
— Що там?
— Спіткнувсь чоловік…
Одні співчували йому убого,
Інші не втримались докорять:
— Треба дивитись ото під ноги,
Так можна голову потерять… —
Трохи в футбола пограли словами,
Обсмакували чужу біду.
А він знову йшов.
І дивився прямо.
І знову
Натхненно творив ходу!
19.09.1962
Цей твір вирізняється серед усього
творчого доробку В. Симоненка. Він — інакомовний. Це уособлення ідеалу людини,
що впевненою і несхибною ходою простує до мети, викликаючи захоплення, а часом
і заздрість та єхидство, надто ж коли “спіткнеться” на очах вцінічних
людей.
·
Діти, пригадайте, скількох приблизно людей ви сьогодні
зустріли на своєму шляху, ідучи до школи? Зустрівши людину, на що ви в першу
чергу звернули увагу?
·
1. Слово вчителя
Для початку пригадаймо, що знаємо про публіцистичний стиль.
Слово публіцистичний походить від
латинського слова, що означає "суспільний, державний".
Спільнокореневими зі словом публіцистичний є слово публіцистика
(суспільно-політична література на сучасні, актуальні теми).
Етимологічно всі ці слова споріднені зі словом
публіка, що має два значення:
1) відвідувачі, слухачі, глядачі;
2) народ, люди.
Мета публіцистичного стилю - інформувати, передавати
суспільно значущу інформацію з одночасним впливом на читача, слухача,
переконуванням їх у чомусь, уселяти їм певні ідеї, погляди, спонукати до
відповідних вчинків та дій.
Сфера використання публіцистичного стилю
мовлення - суспільно-економічні, культурні, політичні відносини.
Жанри публіцистики - стаття в журналі, газеті, нарис, фельєтон,
інтерв'ю, репортаж, виступ на радіо, зборах, телебаченні, промова, доповідь.
Для публіцистичного стилю мовлення
притаманні логічність, емоційність, образність, оцінність (спонукальність), а
також відповідні мовні засоби. У текстах широко вживається суспільно-політична
лексика, різноманітні види синтаксичних конструкцій.
Публіцистичний текст будується як
наукове міркування: порушується важлива суспільна проблема, аналізуються й
оцінюються можливі шляхи її вирішення, формулюються узагальнення й висновки,
матеріал розміщується у строгій логічній послідовності, використовується
загальнонаукова термінологія. Це дещо наближає його до наукового стилю.
Публіцистичні виступи відзначаються вірогідністю, точністю фактів,
строгою обґрунтованістю, конкретністю, що дещо споріднює його з науковим стилем
мовлення. З іншого боку, для публіцистичної промови характерні пристрасність,
спонукальність. Найважливіша вимога, що ставиться перед публіцистикою, -
загальнодоступність: вона розрахована на широку аудиторію і має бути доступною
для всіх.
Публіцистичний стиль має багато
спільного і з художнім стилем мовлення, оскільки для ефективного впливу на
читача (слухача), його чуттєву сферу, уяву, той, хто пише чи виступає, використовує
епітети, метафори, порівняння та інші образні художні засоби, вдається до
фразеологічних висловів, навіть просторічних слів, що посилюють емоційний вплив
мовлення.
У тексті портретного нарису можуть поєднуватися всі
типи мовлення. В основу має бути покладено розповідь про людину: її долю,
обставини колишнього й сьогоднішнього життя.
Обов’язковим є її словесний портрет (або його
елементи). Зазвичай у нарисі поєднано ознаки художнього та публіцистичного
стилів, отже, портрет цілком може бути складений у художньому стилі.
Портрет у нарисі – лише засіб розкриття внутрішнього
світу людини.
Мета нарису - виявити цінності
героя, показати смисл його життя. На конкретних життєвих прикладах потрібно
показати ті особливості характеру, які допомагають героєві цієї мети досягти.
Необхідно виділити найбільш значущу, стрижневу рису вдачі героя нарису, виразно
й емоційно про неї розповісти. Потрібно
викликати до героя інтерес, змусити замислитися над його долею.
2. Робота з текстом
·
Ім’я Василя
Симоненка навічно утвердилось як
символ українського шістдесятництва ХХ століття. «Витязем української поезії»
назвав його Олесь Гончар. Юнацький максималізм Василя Симоненка служив камертоном взаємин цього
об’єднання сміливців із суспільством, яке випробовувало
їх на громадянську мужність, стійкість і послідовність у відстоюванні поглядів
та ідей.
Творчість Василя Симоненка перейнята таким потужним
громадянським пафосом, що його могли почути не тільки друзі та вороги, а й
пересічні українці. Євген Сверстюк якось
зазначив, що Василь Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба
вивчати як частку історії України. ...Народився поет 8 січня, на другий день
Різдвяних свят (зауважмо: Василь Стус з’явився на світ на Різдво –7 січня!) 1935 року у
селі Біївці, тепер Лубенського району Полтавської області. Цей рік свідчить про
те, що дитинство його припало на часи Другої
світової війни й післявоєнні роки. Незважаючи на це, хлопець
навчався добре: закінчив школу із золотою медаллю. У шкільні роки Василь був
активним учасником художньої самодіяльності, а в старших класах — членом
редколегії шкільної газети. «На уроках він був серйозний — аж занадто. Рідко сміявся. У класі
хлопець виділявся серед учнів, по-перше, своїм бідним одягом, по-друге, своїм
розумом. Навіть учителі не читали стільки книжок, як Василь.
Був
вихідцем з козацького роду. Василева прабабуся Варвара Остапенко Щербань тривалий час зберігала «отриману
у спадок від свого батька дворянську грамоту, отриману за військові заслуги».
Василева мати Ганна Трохимівна замолоду була
вродливою, тямовитою, мала чудовий голос, часто виступала на сільській сцені. Мрія стати вчителькою привела її до Лубенського
педагогічного інституту, однак у силу життєвих обставин провчилася там недовго.
Зрадлива доля звела її із Андрієм Симоненком – самодіяльним актором, учителем і
художником. Але, на жаль, ненадовго …Все недовге життя боліло Василеві те, що невдовзі по
його народженню батько зник і провідав сина
тільки по закінченні війни – у погонах капітана – і то
ненадовго .
Швидко промайнуло дитинство, студентські роки в
Київському університеті, далі - робота в черкаській газеті .
У Черкасах добре знали цього худорлявого скромного юнака,
адже працював він в обласній пресі, часто бував у трудових колективах області.
Вдумливий, спостережливий, серйозний, він ставився до своєї роботи з особливою
відповідальністю, бо розумів, що стоїть біля джерел формування світогляду української
молоді, замуленого роками неправди й ошуканства. Часто замислювався над
«больовими точками» суспільства, розмірковував, яким чином можна подолати
байдужість у людських серцях – так проявлялося почуття його громадянської
відповідальності. «Нам треба вище піднімати голос проти байдужості, в якій би
формі вона не проявлялася...». Його ніколи не задовольняла «середина»: вона для нього – хилитання маятника вперед - назад. Найвищий суддя для Василя Симоненка –
совість .
Хоч і прожив митець усього двадцять вісім років, проте
залишив для нас пристрасні рядки про призначення
людини:
Я хочу бути несамовитим,
Я хочу в полум'ї згоріть,
Щоб не жаліти за прожитим,
Димком на світі не чадіть.
Нагла смерть скосила Василя Симоненка у
двадцятивосьмирічному віці, ніби здійснюючи його юнацьке пророцтво, що «в
тридцять — смерті в очі подивлюсь». Набагато пізніше були опубліковані
матеріали, в яких йшлося про те, що «Василя Симоненка по-звірячому «обробили»,
а точніше — прибили охоронці громадського порядку в міліцейських мундирах».
Його не вбили, але здоров'я підірвали остаточно. Відтоді В. Симоненко вже не жив, а мучився, бо ні на хвилину не вщухали
нестерпні болі, які неможливо було вгамувати жодними ліками.
Поховали поета у Черкасах. На його надгробку викарбувано
слова:
«Можна все на світі вибирати, сину, —
Вибрати не можна тільки
Батьківщину».
Максимал́ізм (від
лат. «найбільший») — впадання в крайність при вимозі чогось надмірного.
Людська життєва точка зору, згідно з якою людина визнає
лише щось конкретне, крайнє, надмірне.
Найчастіше максималізм є розвиненим в юнацькому віці,
тоді, коли юнаки намагаються знайти щось ідеальне. Максималізм є чи не
найкращим стимулом до виконання певної цілі життя.
3.
Бесіда за змістом тексту
·
Про кого йде мова у
тексті?
Чому ім’я В. Симоненка
стало символом українського
шістдесятництва?
Що ви дізналися про родовід Симоненка?
Ким були його батьки?
Знайдіть портретну характеристику Симоненка.
Що найбільше не любив у людях митець?
Що було найвищим
суддею для Симоненка?
Як ви розумієте рядочки про призначення людини у житті?
Які позитивні риси вдачі поета увиразнено в нарисі? Чого
можна в нього повчитися?
Яка головна думка нарису?
Яке ставлення до героя нарису формує в читача
текст?
Які типи мовлення поєднано в тексті? Яка роль портрета
в нарисі?
Визначте стиль тексту, свою думку доведіть.
– Діти, а тепер перейдемо до практичної
частини.
КОЛЕКТИВНЕ ОПРАЦЮВАННЯ ПАМ'ЯТКИ
Як працювати над портретним
нарисом
1. Почніть портретний нарис з пошуку героя.
2. Зберіть інформацію про людину. Гармонійно поєднайте
документальне та художнє.
3. Складіть попередній план портретного нарису.
Композиція нарису складається із зав’язки, розвитку дії, кульмінації і
розв’язки.
4. Визначте структуру нарису. Ви можете викладати
інформацію як у хронологічному порядку (він був, потім зробив, потім став), так
і у зворотному (зараз він займається…, але був час, коли ця
людина…..).
1.
Написання портретного нарису свого кумира
у публіцистичному стилі
1.
·
Що було найбільш цікавим?
У чому виникали труднощі?
·
Немає коментарів:
Дописати коментар