Виховна робота

                              

                               Нормативно-правова база

         Попередження дитячого травм

Поводження при надзвичайних ситуаціях

Правила поведінки під час повітряної тривоги

Пам'ятайте про правила дорожнього руху

Коли на вулицях почали їздити автомобілі, трамваї, тролейбуси, автобуси, вулицям потрібно було дати мову. На цій дорожній мові з водіями та пішоходами «розмовляють» вулиці всіх країн світу.

Коли людина вчиться читати, їй показують букви. З букв будують слова, зі слів – речення. У дорожньої мови також є букви – знаки. Один знак, одна дорожня буква означає цілу фразу – дорожній сигнал. Ці сигнали бувають різними. Одні попереджають водія або пішохода про небезпеку, інші – забороняють рух. Є знаки, за допомогою яких можна дізнатися, де отримати якусь послугу.

Одні знаки розміщені на трикутниках з червоною облямівкою. Світлофор сигналив би їх жовтим кольором: «Обережно – діти», «Обережно – крутий спуск».

Інші знаки не випадково розміщені у колі з червоною облямівкою або з червоним колом. Світлофор сигналив би ці знаки червоним кольором: «В’їзд заборонено», «Рух заборонено». А ось знаки в колі блакитного кольору. Вони дозволяють рух, наказують рухатись у певному напрямку легковим автомобілям, вказують велосипедну доріжку, доріжку для пішоходів. Є ще знаки – голубі прямокутники з малюнками: ніж з виделкою, червоний хрест, намет, ліжко. Ці знаки вказують: поруч їдальня, недалеко медичний пункт, готель.

Запам’ятайте, що необхідно

- бути обережними та уважними в будь-яких травмонебезпечних ситуаціях не дорогах;
- дотримуватися правил дорожнього руху: переходити дорогу у місцях, позначених знаком «Пішохідний перехід», на зелене світло;
- перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об'єктів, що обмежують оглядовість, впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються;
- бути обережними при переході трамвайних та залізничних колій.

1. Прокинувшись від шуму пожежі і запаху диму, спуститься з ліжка на підлогу і повзіть під хмарою диму до дверей приміщення, але не відчиняйте їх одразу.2. Тильною стороною долоні доторкніться до дверей, і, якщо вони не гарячі, обережно відчиніть їх і швидко вийдіть з приміщення.3. Якщо двері гарячі, не відчиняйте їх, бо дим та полум’я не дозволять вам вийти.4. Щоб уникнути подальшого проникнення диму в приміщення через двері, щільно закрийте їх, а всі щілини й створи в них заткніть будь-якою тканиною, а самі поповзом повертайтесь в глибину приміщення до вікна.5. Присівши, глибоко вдихніть повітря, відкрийте вікно і покличте допомогу; якщо вікно не відкривається, то розбийте скло будь-яким твердим предметом.6. Якщо ж ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу з приміщення (всі двері закривайте за собою).7. Знаходячись у висотному будинку, не біжіть крізь вогнище вниз, використайте для порятунку пожежну драбину або дах будинку; ліфтами під час пожежі користуватися заборонено.8. Для захисту чадного газу дихайте через зволожену тканину.

Обережно, гриби!

Гриби- це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки робить лише на основі свого гіркого досвіду.

Основні причини отруєнь:

· вживання отруйних грибів;
· неправильне приготування умовно їстівних грибів;
· вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;
· вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння:

нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєння грибами, ми рекомендуємо Вам заходи та правила, які необхідні для виконання кожній людині, дотримуйтесь їх.

Застерігаємо!

· Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

· Не збирайте гриби:
- якщо не впевнені, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися;
- поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;
- з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих;
- "шампіньйони" та "печериці", у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.

· Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності.

· Не куштуйте сирі гриби на смак.

· Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні -викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена грунтом - викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.

· Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.

· При обробці кип'ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.

· Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд - також може статись отруєння.

Пам'ятка з запобігання дитячого травматизму

1. Дотримуйся правил дорожнього руху:- вулицю необхідно переходити лише у місцях, що позначені знаком "Пішохідний перехід", "Підземний перехід";- перш ніж переходити вулицю, треба переконатися у повній безпеці. Спочатку подивитися наліво, дійшовши до середини дороги - направо;- автобус, тролейбус, що стоїть на зупинці, треба обходити ззаду, а трамвай - спереду;- забороняється грати на проїжджій частині у м'яча, кататися на роликах, самокатах. Рух на велосипедах по вулиці дозволяється тільки з 14 років;- заходити та виходити з транспортного засобу необхідно лише при його повній зупинці.
2. При виявленні вибухово-небезпечних чи невідомих предметів забороняється перекладати з місця на місце, збирати і зберігати, бити і нагрівати, розряджати і розбирати, закопувати у землю, здавати на металобрухт та ін.
3. Не грайся з сірниками, не розкладай багаття у не відведених місцях, не влаштовуй розваги з електроприладами, особливо, коли їх увімкнено. ПАМ'ЯТАЙ! Це може призвести до пожежі.
4. Дітям до 14 років без батьків забороняється перебувати біля водойм. Не купайся та не пірнай у незнайомих місцях.
5. Дотримуйся правил безпеки при користуванні хімічними речовинами, засобами побутової хімії, уважно читай інструкцію.
6. Дотримуйся правил безпеки при користуванні колючими та ріжучими предметами.
7. Не грайся у ліфті, на сходах.
8. Не грайся біля ліній електромереж та поблизу залізниці. Не підходь до обірваних дротів.
9. Будь обережним при користуванні газовими побутовими приладами.
10. Не відчиняй двері незнайомим людям.
11. Дотримуйся санітарно-гігієнічних норм. Будь обережним під час збирання грибів, ягід. Уникай отруєння несвіжими продуктами харчування, ядовитими рослинами та хімічними речовинами.
12. Не бігай на перервах. ПАМ'ЯТАЙ, що послизнувшись, ти можеш нанести серйозну травму собі та оточуючим.
13. У небезпечній ситуації звертайся по допомогу до рятувальних та аварійних служб по телефону:101, 102, 103, 104. Їх викликають безкоштовно.

Пам'ятай! Твоє здоров'я - у твоїх руках!

Попередження дитячого травматизму

Термін “травма”означає тілесне пошкодження при пораненні. Пошкодження, які повторювались у певній групі населення, називаються травматизмом.

Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей, на жаль, зустрічаються досить часто і мають багато особливостей.

За місцем виникнення травматизм поділяють на:побутовий, транспортний, шкільний і спортивний.

Також є вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський, виробничий, нещасний випадок на воді, задушення та отруєння.

Найчастіше зустрічається побутовий травматизм.

Побутовий травматизм - це ушкодження, які діти отримали вдома:у квартирі, у дворі чи в саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти.

Принципи запобігання побутового травматизму різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома.Дорослі систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах.Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями:все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину.

Дорожній травматизм

Найвищий відсоток смертності після причинених травм від автомашин, автобусів, тролейбусів, потягів та інших видів транспорту. І знову ж таки, головними причинами є недоглянутість дітей на вулиці, по дорозі до школи, а також у години дозвілля. Призводить до цього незнання дітьми правил дорожнього руху, порушення правил користування транспортом.Надзвичайно небезпечно кататись дітям на велосипедах, мопедах, моторолерах, скутерах, якщо вони не склали відповідних іспитів на право водіння. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх.Якщо дитина бачить що старші порушують правила вуличного руху, або легковажно ставлять до рекомендації стосовно особистої безпеки, той від дитини марно вимагати чогось іншого, бо дитина перш за все бере приклад з дорослих. Лише спільні зусилля батьків, учителів, вихователів працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з дитячим травматизмом.

Шкільний травматизм

У школі травми діти отримують під час перерв, у класах, коридорах. Основна причина шкільного травматизму - це недостатня виховна робота: діти проводять перерви, як їм заманеться. Окремі викладачі не знають основи запобігання травм або нехтують ними: допускають перевантаження навчальних майстерень під час проведення занять, дозволяють учням приходити на уроки у повсякденному одязі. Як і при будь-яких видах дитячого травматизму, у даному разі при плануванні профілактичних заходів треба керуватись двома основними принципами: чітко налагоджена організація трудового процесу і висока освітньо-виховна робота. В кожному кабінеті є правила техніки безпеки при різних видах робіт.На початку кожного уроку потрібно їх повторювати. Діти повинні усвідомлювати, що під час виробничого навчання треба бути надзвичайно уважними, зібраними, ретельно виконувати всі настанови учителя, строго дотримуватись техніки безпеки.

Спортивний травматизм.

Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому занятті спортом. Але, на превеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що недостатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато підлітків грають у футбол, хокей, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. Або обирають місця, не зовсім придатні для ігор, а часто і небезпечні: річки, захаращені двори, глибокі водойми, пустища. При неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень.Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину до занять у спортивних добровільних товариствах, на стадіонах. Цим вони не тільки загартують дитину, а й вбережуть від страшної небезпеки.

Вуличний травматизм

Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження, яких зазнають на вулиці. Головними причинами вуличного травматизму є недоробки працівників жеків, будинкоуправлінь, будівельних організацій. Це несправні балкони, неогороджені канави, відчинені люки тощо.Взимку особливо небезпечні великі бурульки, що звисають з дахів будинків, під час ожеледі – не посипані піском або сіллю тротуари.Тому дорослим треба постійно проводити профілактичні бесіди серед дітей щодо дотримання правил безпеки. Краще вжити запобіжних заходів, застерегтись від можливих трагедій.Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Це може статися як влітку, так і взимку.Головною причиною утоплення є невміння плавати, незнання особливостей водойм, при стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння.Взимку діти тонуть, провалюючись під лід при катанні на ковзанах, або переходячи через водоймища. Головну роль у запобіганні нещасних випадків на воді відіграють товариства рятування на воді та інші громадські організації. Вони відповідають за те, щоб для купання дітей були відведені спеціально огороджені місця, але навіть у таких місцях діти повинні бути під пильним контролем. Всі небезпечні місця для купання повинні бути огороджені і встановлені попереджувальні знаки.Взимку дороги, придатні для переїзду через річку, чи озеро, теж повинні позначатися.Дорослі зобов’язані категорично забороняти дітям кататися на ковзанах, санках по тонкій кризі. Найкраще покататися на ковзанах в спецiально обладнаних мiсцях чи майданчиках. Але якщо вже ви вирішили скористатися місцевою річкою чи озером, потрібно пам’ятати правила поведінки під час занять зимовими розвагами:

• - кататися можна тільки, якщо лід на річці міцний;
• - у місцях масового перебування людей;
• - товщина льоду має складати не менше 15 см, а самі майданчики для забав відгороджені від решти річкової, озерної території яскравими стрічками, за якими перебування людей категорично забороняється.

Санки, лижі, ковзани – найулюбленіші речі в користуванні дітей взимку. На жаль, саме вони стають причиною багатьох травм. Це зовсім не означає, що не потрібно кататися на санках, ковзанах, подорожувати на лижах. Але існують певні правила, які не потрібно порушувати, щоб не завдати шкоди собі та оточуючим.

Ви повинні пам’ятати:

• - санки мають бути непошкоджені, з усіма дощечками, щоб під час катання ви не покалічилися;
• - кріплення на лижах має бути також цільне, правильно прикріплене на ногах, щоб нога не вислизнула і не було ризику її зламати чи вивихнути;
• - ковзани мають бути відповідного розміру, не більші, оскільки це також може привести до травматизму.

Коли вибирається місце для забав, як правило, шукають пагорб чи схил, з якого будуть спускатися на санках чи лижах, потрібно пам’ятати, що це місце обов’язково повинно бути далеко від дороги. Це піддає смертельному ризику не тільки ваше життя і здоров’я, а й безпеку оточуючих. Взимку дорога слизька і не завжди водій транспортного засобу зможе зупинити його в потрібний момент. Діти повинні пам’ятати, що під час забав та ігор не потрібно виконувати різні трюки. Дуже часто, катаючись, вони люблять похизуватися перед друзями різними способами катання. Тут фантазія спрацьовує дивовижно: це і катання із зав’язаними очима, і повернувшись спиною, і на одній нозі і т.д. Потрібно пам’ятати, що катаючись, учні повинні передбачити, що з закритими очима можна зіштовхнутись із сусідом, деревом; повернувшись спиною, дитина також не буде бачити куди їде, і не зможе керувати санками чи лижами, своєчасно і адекватно зреагувати на небезпеку. Небезпечно прив’язувати санки одні до одних. Саме це є причиною того, що перевернувшись одні санки потягнуть за собою інші. Особливо небезпечно прив’язуватись (чіплятися) на ходу до транспортних засобів. Основне, що повинні запам’ятати діти, це те, що катання на лижах, санках, ковзанах має стати веселою розвагою, а не нести небезпеку (шкоду) вашому здоров’ю.

Шановні батьки!

Здоров'я - це найважливіше, що є в житті людини. Закликаємо вас зміцнювати та берегти здоров'я ваших дітей.

З настанням літньої спекотної погоди населення поспішає до водоймищ, озер, річок. Як приємно відпочити біля води, позагоряти, поплавати, попірнати... Але чи знайомі вам правила поведінки біля водоймищ?

Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Тому, знаходячись біля води, будь завжди максимально обережним. Пам’ятай, що на річці є течія, і дно річки може бути замуленим. Вода в озерах, ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.

При організації відпочинку з дітьми на воді дотримуйтеся наступних правил безпеки:

• купання починати при температурі повітря +25 °С та температурі води +17 - +19 °С;

• купатись тільки в спеціально відведених та обладнаних місцях;

• якщо пляжу поблизу немає, вибирайте чистий пологий берег, але попередньо з’ясуйте, чи немає на дні сторонніх предметів, гострих підводних каменів, коловоротів, ям тощо;

• не купатися відразу після прийому їжі;

• знаходитись у воді не більше 10-15 хвилин, не доводьте тіло до ознобу;

• не плавати далеко від берега, не запливати за попереджувальні знаки;

• не переривати купання частими виходами із води і не стояти мокрим на вітрі;

• потрапивши у сильну течію, не боріться проти неї, а пливти за течією, наближаючись до берега;

• не входити у воду занадто розігрітим: перепади температури можуть спричинити судоми;

• при судомах не панікувати, а намагатися утриматися на поверхні води і кликати на допомогу;

• потрапивши у вир, наберіть побільше повітря у легені, зануритися у воду і сильним ривком у бік за течією виходьте з виру і випливайте на поверхню;

• не лежіть після купання на сонці, а відпочивайте у затінку;

• при виході із води потрібно розтерти тіло долонями або рушником насухо і одягтись для попередження переохолодження.

І. Попередження травматизму під час відпочинку

1. Не залишати дітей без нагляду.

2. Перевірити обладнання дитячого майданчика, щоб запевнитися у відсутності чинників, що можуть спричинити травмування.

3. Оглянути територію навколо будинку і перевірити наявність від­критих підвалів, каналізаційний люків, ям, електрощитів, недобудова­них об'єктів, стоянок автотранспорту тощо.

ІІ. Безпека дорожнього руху

1. Виконувати правила дорожнього руху:

-не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

-ходити лише тротуарами, дотримуючись правої сторони, а якщо вони відсутні — по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається, — тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід — водія;

-не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;

-переходити дорогу можна лише у дозволених місцях – «зебра», підземних та надземний переходи.Переходячи проїжджу частину, пішоходи не повинні затримуватися та зупинятися на ній. Не рекомендується дорогу перебігати, йти потрібно спокійним кроком;

-зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини, — праворуч;

-пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах;

-чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами;

-у разі дорожньо-транспортної пригоди надавати можливу допомогу потерпілим і повідомити про пригоду міліцію.

2. Проаналізувати дорослим місце проживання на предмет оцінки інтенсивності дорожнього руху.

3. Дозволяти старшим дітям самостійно переходити дорогу лише за пов­ної відсутності руху.

ІІІ. Безпека в лісі, біля водойми

1. Під час перебування на вулиці в літній день захищати голову ди­тини панамою.

2. Регулювати перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опі­кам шкіри.

3. Дозувати перебування дитини у воді, щоб організм не переохолод­жувався.

4. Не залишати дитину без нагляду біля водойми.

5. Не дозволяти купатись та стрибати у воду в неперевірених мі­сцях.

6. Для купання обирати незасмічені з твердим дном, без водорос­тей та мулу місця.

7. Забороняти користуватись човном, плотом без супроводу дорос­лих.

8. Не дозволяти запливати на глибину, використовуючи гумовий матрац чи іграшку.

9. Не допускати пустощів на воді (лякати, утримувати одне одного під водою).

10. Забороняти ходити до лісу буз супроводу дорослих.

11. Під час перебування у лісі разом із дітьми не збирати та не вживайте незнайомих грибів, ягід, рослин.

12. Не розводити у лісі багаття під час посухи; в разі необхідності, розмістити його на відкритому місці. Після використання ретельно загасити його та засипати землею.

13. Для походу до лісу одяг дитини добирати таким чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок.

                                                                                                                  Класному керівникові

Щоденно:

•  з'ясування причин відсутності учнів на заняттях, фіксація

    пропусків у класному журналі;                            

•  бесіди з учнями, що запізнюються на уроки;

•  організація чергування у класі;

•  індивідуальна робота з учнями;

•  контроль зовнішнього вигляду учнів;

•  організація харчування.

                                 Щотижня:

•  проведення годин класного керівника;

•  перевірка щоденників;

•  проведення заходів у класі за планом роботи;

•  робота з активом класу, організація діяльності органів учнівського       

   самоврядування

• контроль за виконанням доручень;

• організація прибирання закріпленої території пришкільної ділянки;

• робота з батьками;

• робота з учителями, які працюють у класі;

•  зустріч зі шкільним лікарем (медсестрою).

                                  Щомісяця:

• проведення класних зборів;

• проведення бесід з безпеки життєдіяльності;

• організація чергування класу у школі;

• відвідування уроків учителів-предметників у своєму класі;

• консультації у шкільного психолога.

• тестування та анкетування учнів з метою вивчення їх індивідуальних

     особливостей, аналіз розвитку учнівського колективу;

• контроль за станом підручників;

• зустріч з батьківським активом;

• відвідування учнів удома.

                              Два рази на рік:

• оформлення класного журналу за підсумками семестру, складання звіту;

• заповнення табелів успішності та видача їх учням;

• проведення батьківських зборів;

• участь у роботі семінару, методичного об'єднання класних керівників;

• аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи;

•  складання плану роботи на канікули.

                          

  Один раз на рік:

• аналіз плану виховної роботи за попередній навчальний рік та

  складання плану на наступний рік;                     

• проведення відкритого виховного заходу;

• оформлення особових справ учнів;

• статистичні відомості про клас (станом на 5 вересня);

• робота з підручниками (видача, перевірка, здавання);

• написання характеристик (за необхідності);

300- річчя Григорія Сковороди

"Світ ловив мене, та не спіймав" 

                                                                   ( Г. Сковорода)

                                                                                     

150-річчю Лесі Українки присвячується                                     На чаюванні у Мавки

  З нагоди ювілею одної з найвеличніших постатей в історії української літератури  Лесі Українки та Міжнародного Дня рідної мови  учні 7 класу разом учителями-словесниками Паславською Г.С., Боднар З.Я. та педагогом-організатором  Олійник Г.Є.  запросили усіх шанувальників Лесиного слова на  чайну церемонію  « У Мавки гостини дарують щастя незабутні хвилини». Під час чаювання учні школи  не тільки презентували творчість поетеси, інсценівки з її життя,  але і взяли участь у  конкурсі вишиванок, декламуванні поезій,  квесті зі знання цікавих  фактів  життя і творчості Лесі,  інтелектуальній вікторині на кращого знавця рідної мови та   мали змогу зробити собі на пам‘ять незабутні світлини з постаттю Лесі Українки на фоні чудової фотозони "Стояла я і слухала весну".   Учні цікаво і творчо провели час та довели , що вони люблять рідну мову, Лесине слово та гідні бути нащадками великої поетеси.

                              

                            

                               

  Учні 7 класу провели виховну годину пам'яті                                     "Горить свіча. А, може, то чиясь душа..."                                                                                              

День писемності і мови

                                                      І першим було слово...
 День писемності і мови пройшов святково,  насичено і різнобарвно.
1.     У шкільному коридорі бібліотекарем Тесак С.О. було створено виставку  цікавих книжок про українську мову  .
Вчителями-словесниками  Боднар З.Я, Паславською Г.С. та Олійник Г.Є було проведено ряд цікавих заходів:
2.      Зроблено стінгазету «Віночок висловів про українську мову», де діти писали, за що вони люблять рідну мову.
3.      Написано Всеукраїнський радіодиктант.
4.     Проведено святковий виховний захід «Бринить, співає наша мова…»
5.     Проведено конкурс на кращого знавця української мови серед учнів 5-9 класів.

и

Свято Шевченка
200-річчя 

https://drive.google.com/file/d/1noCirtMzoZtXY-d4FXARYynF3U6vJlN4/view?usp=sharing